Montra Electric і Wonder Cement переводять електричні тягачі Rhino у регулярну роботу на 1 450-кілометровому вантажному коридорі Індії

Від замовлення — до щоденної логістики

Montra Electric та індійський виробник цементу Wonder Cement повідомили про початок регулярної комерційної експлуатації парку приблизно з 250 електричних тягачів Rhino 5538 EV 4x2. Машини призначені для перевезень на маршрутах від цементного заводу Wonder Cement у Німбахері, штат Раджастхан, до портів Дахедж і Туна в Гуджараті.

Йдеться не про окремий демонстраційний рейс, а про розгортання техніки у виробничій логістиці цементної компанії. Коридор має протяжність приблизно 1 450 км і проходить через чотири штати: Раджастхан, Мадг'я-Прадеш, Махараштру та Гуджарат. За повідомленням компаній, електротягачі мають працювати з повним навантаженням у щоденних циклах і за тим самим операційним графіком, який застосовується для звичайного дизельного парку в цементній логістиці.

Перші 30 тягачів були введені в роботу в липні 2026 року на майданчику Wonder Cement у Німбахері. Станом на повідомлення від 22 вересня вони вже перевозили повні вантажі у щоденному режимі. Таким чином, проєкт переходить від початкового запуску частини парку до масштабування регулярної експлуатації всієї заявленої програми.

Інфраструктура як частина маршруту

Для роботи на коридорі створюється виділена зарядна інфраструктура: заявлено 13 зарядних станцій із 39 зарядними пристроями. Їх розміщення має дозволити виконувати далекі щоденні рейси у межах часових вікон, характерних для промислової логістики. Компанії зазначають, що заряджання інтегрується у зупинки для завантаження, відпочинку та операцій у портах, а не розглядається як окремий непродуктивний простій.

Для електровантажного транспорту це є одним із центральних елементів моделі. Довгий маршрут сам по собі не означає, що окремий автомобіль має долати всю відстань без підзарядки: життєздатність операції залежить від узгодження запасу ходу, місць заряджання, графіка відвантажень і часу обороту машини. У цьому випадку фіксовані напрями перевезень і передбачувані точки зупинок дають змогу будувати інфраструктуру під конкретний виробничий цикл.

Техніка для важких вантажів

Rhino 5538 EV 4x2 — важкий електричний сідельний тягач із варіантом повної маси автопоїзда 55 тонн. Montra Electric позиціонує модель для промислових перевезень, зокрема цементу, сталі, вугілля та клінкеру.

Тягач оснащується літій-залізо-фосфатною батареєю ємністю 282 кВт·год і синхронним електродвигуном на постійних магнітах. Заявлена пікова потужність становить 280 кВт, крутний момент — 2 000 Нм. Трансмісія — шестиступенева автоматизована механічна, а заявлена здатність долати тривалий підйом становить 18%.

Для стандартної батарейної версії виробник вказує заряджання від 20% до 100% приблизно за 60 хвилин. Також у матеріалах компанії згадано версію зі змінною батареєю, для якої повна заміна батарейного блоку може тривати менш як шість хвилин. Заявлений запас ходу — до 198 км у циклі, де в один бік автомобіль рухається завантаженим, а у зворотний — порожнім.

Чому проєкт важливий для комерційної електромобільності

Значення цього розгортання полягає у перенесенні важких електровантажівок із етапу оголошеного замовлення у повсякденний процес цементної логістики. Вирішальними показниками тут є не лише технічні параметри автомобіля, а й його здатність працювати з повним вантажем, витримувати заданий час обороту та залишатися доступним у межах щоденного виробничого графіка.

Цементні маршрути мають характеристики, що можуть бути придатними для електрифікації: повторювані напрямки, високе завантаження, передбачувані відстані й визначені точки простою. Такі умови дозволяють заздалегідь прив'язати зарядну мережу до реальних операцій — завантаження, відпочинку водія або портового обороту.

У Montra Electric очікують, що після повного розгортання парк із 250 тягачів скорочуватиме викиди CO₂ приблизно на 39 500 тонн на рік. Це прогнозований показник для проєкту, а не підтверджений результат фактичної експлуатації. Натомість уже підтвердженим етапом є щоденна робота перших 30 машин на маршрутах Німбахера—Дахедж і Німбахера—Туна.

Для ринку важких електровантажівок цей кейс створює практичний приклад того, як електрифікацію можна перевіряти в умовах інтенсивної промислової логістики: на фіксованому коридорі, з виділеною зарядною мережею, важкими вантажами та графіком, порівнянним із дизельним парком. Подальша експлуатація покаже, наскільки ця модель може бути масштабована на інші перевезення масових вантажів, зокрема у металургії, гірничій справі, інфраструктурних проєктах і портовій логістиці.