Німеччина відкриває ринок для батарей і двонапрямного заряджання. Тепер важливо знати походження кожної кВт·год

Федеральне мережеве агентство Німеччини 1 жовтня ухвалило правила MiSpeL – ринкової інтеграції накопичувачів і зарядних точок.

На перший погляд, це вузька зміна правил обліку.

Насправді вона вирішує одну з ключових проблем майбутньої енергосистеми: як одночасно використовувати одну батарею або двонапрямну зарядку для власної сонячної енергії, електроенергії з мережі та ринкової оптимізації – і при цьому правильно порахувати, яка кВт·год має право на який вид підтримки чи розрахунку.

Проблема змішаних потоків

Уявімо будинок із сонячною електростанцією, батареєю та електромобілем.

Вдень сонячна електростанція заряджає батарею.

Уночі батарея може зарядитися ще й з мережі, якщо електроенергія дешева.

Пізніше частина енергії повертається у мережу.

Фізично це один і той самий накопичувач.

Але комерційно ці кВт·год можуть мати різний статус.

Енергія, вироблена сонячною електростанцією, може підпадати під механізми підтримки відновлюваної енергетики.

Енергія, куплена з мережі, такого статусу не має.

Якщо обидва потоки просто змішати в одній батареї, система повинна мати спосіб чесно визначити, яка частина подальшого відпуску походить з якого джерела.

Раніше потрібно було фізично розділяти потоки

Федеральне мережеве агентство пояснює, що раніше «зелена» електроенергія та електроенергія з мережі в накопичувачах мали жорстко відокремлюватися.

Це сильно обмежувало економічні сценарії.

Батарея могла бути технічно здатною одночасно:

• зберігати надлишок сонячної генерації;
• заряджатися за низької ринкової ціни;
• зменшувати пікове споживання;
• продавати енергію назад у мережу;
• надавати гнучкість.

Але правила обліку робили таке поєднання складним або економічно невигідним.

MiSpeL змінює цей підхід.

Два способи розділити енергію

Нові правила вводять два основні варіанти.

1. Розрахункове розмежування

Перший варіант використовує 15-хвилинні дані обліку.

Система математично визначає, яка частина електроенергії у конкретному інтервалі походить із відновлюваного джерела, яка – з мережі, і яка частина подальшого відпуску може відповідно отримувати певний розрахунковий статус.

Це точніший, але складніший підхід.

2. Спрощений розрахунок

Другий варіант передбачає спрощення для певних конфігурацій із сонячними електростанціями потужністю до 30 кВт пікової потужності.

Замість повного інтервального розподілу для частини випадків застосовуються встановлені правила та припущення.

Це має зменшити складність для невеликих домашніх систем.

Найважливіше – правила поширюються і на зарядні точки

Федеральне мережеве агентство окремо підкреслює роль двонапрямного заряджання.

Електромобіль у такій системі вже не просто споживає електроенергію.

Він може:

• заряджатися;
• тимчасово зберігати енергію;
• віддавати її назад у будинок або мережу.

Тобто з погляду енергетичної системи автомобіль починає виконувати частину функцій накопичувача.

Нові правила відкривають можливість застосовувати відповідні механізми розподілу електроенергії і до зарядних точок.

Це важливий крок до масштабного двонапрямного заряджання.

Чому це важливо для агрегаторів

Для агрегатора або віртуальної електростанції така модель означає, що недостатньо знати лише:

скільки кВт було спожито або віддано.

Потрібно також знати:

• з якого джерела походить енергія;
• через який лічильник вона пройшла;
• у якому 15-хвилинному інтервалі це сталося;
• яким способом виконано розподіл;
• яке правило діяло на момент розрахунку;
• яка частина енергії має право на конкретний вид виплати або підтримки.

Це вже не просто вимірювання.

Це простежуваність походження електроенергії.

Одна кВт·год може мати різний комерційний статус

Цей принцип стане дедалі важливішим у системах, де одночасно є:

• сонячна генерація;
• батарея;
• електромобіль;
• мережеве споживання;
• відпуск у мережу;
• динамічний тариф;
• участь в агрегованій гнучкості.

Фізично електрони не мають ярлика.

Але ринок і система розрахунків повинні однозначно знати, за яким правилом класифікована конкретна кількість енергії.

Інакше виникає ризик подвійного отримання вигоди або неправильного розрахунку.

Що це означає для Wesfin Flex

Для Wesfin Flex такий кейс підтверджує необхідність розділяти два різні поняття.

Перше – авторитетність вимірювання.

Тобто хто виміряв енергію: сертифікований комерційний лічильник, оператор даних, локальний пристрій чи розрахункова оцінка.

Друге – походження енергії.

Тобто чи була конкретна кількість електроенергії отримана з мережі, сонячної генерації, стаціонарної батареї, електромобіля або змішаного джерела.

Це різні речі.

Тому майбутня система розрахунків повинна виглядати приблизно так:

вимірювання → підтверджений інтервал → визначення походження → застосування чинного правила → визначення придатної до розрахунку кількості → фінальний розрахунок.

Не зашивати правила конкретної країни в оптимізатор

Ще один важливий висновок – правила на кшталт MiSpeL не повинні ставати частиною базової логіки керування батареєю або зарядкою.

Оптимізатор має вирішувати, коли фізично вигідно і допустимо зарядити або розрядити актив.

А окремий розрахунковий шар повинен визначати, яка частина результату має право на конкретний ринковий або тарифний статус у певній країні та у певний момент часу.

Таку логіку потрібно зберігати як версію правил.

Якщо регулятор змінить методику, старі розрахунки не мають переписуватися заднім числом.

Висновок

MiSpeL показує наступний етап розвитку розподіленої енергетики.

Спочатку батареї та електромобілі навчилися заряджатися і розряджатися.

Потім їх почали оптимізувати за ціною.

Наступний рівень – правильно визначити походження кожної кВт·год і її комерційний статус.

Без цього неможливо масштабувати двонапрямне заряджання, змішані системи «сонце + батарея + мережа» та складні моделі агрегованої гнучкості.

У майбутній енергосистемі важливим буде не лише питання «скільки енергії?», а й питання «звідки вона взялася і за яким правилом ми її рахуємо?»